среда, 26 марта 2014 г.

Прогулянковий канал


Учнівські дослідження


Фотозвіт. ЗаТЕС - Центральний Щит Управління



Висновки

                                                           ВИСНОВКИ:



Моніторингові дослідження гідрологічних споруд Запорізької ТЕС. Частина третя

Розділ II
 Технічне водозабезпечення ЗаТЕС

2.1. Споруди технічного водопостачання. Характеристика
      основних споруд
       
Промділянка ТЕС розміщена на природному рельєфі, незатопленому в надзвичайних умовах. В результаті промділянка віддалена від водосховища на 3,5 км. Максимальна позначка рівня води в водосховищі, при котрій може працювати ЗаТЕС, рівна 12,7м.
       На ЗаТЕС прийнята одностороння подача води. Місце скиду також, як і місце водозабору віддалене від промділянки на 3,2 км.
       Згідно з робочими кресленнями по технічному водопостачанню ЗаТЕС на Каховському водосховищі споруджено: 2 водозабірних вузли, розміщених вздовж фронту берега(додаток № 4). Будівництво їх здійснено у дві черги. Від кожного водозабору вода потрапляє у відповідний відкритий канал, котрі потім об’єднуються в загальний Підводящий канал, що протягнувся від берега до промділянки ЗаТЕС(додаток №3).
       На конденсатори турбін вода подається двома насосними станціями, що працюють по блочній схемі – одна для 4-х блоків по 300 Мвт і одна для 3-х блоків по 800 Мвт.
       Скид відпрацьованої води від 1-ї черги ЗаТЕС здійснюється по закритій системі трубопроводів у відкритий канал, котрий починається у 2-ї черги головного корпусу

Моніторингові дослідження гідрологічних споруд Запорізької ТЕС. Частина друга

Розділ I

 Джерело водопостачання ЗаТЕС, характеристика  району.                       

    Джерелом технічного водопостачання Запорізької ТЕС служить Каховське водосховище на річці Дніпро, введене в експлуатацію у 1956 році і являється нижнім у каскаді Дніпровських водосховищ.
       ТЕС проектується на лівому випуклому березі центральної озерної ділянки Каховського водосховища, в 160 км. вище плотини Каховської ГРЕС та в 70 км. нищє м. Запоріжжя, в районі затоплених кінських плавень, у місця колишнього впадіння річки Конки в річку Дніпро.
       Гідрологічні споруди ТЕС розміщені на території 1-ї надпойменної піщаної тераси, із бугристим рельєфом. Незакріплені рослинним покривом еолові піски утворювали дюни та бархани різні за формою та розмірами: перевищення  вершин барханів над поверхнею котловин видування складало 246 м.
       Перед проектуванням ЗаТЕС в районі піщаних  барханів проведено посадку сосен.
       Ґрунтові води на ділянці гідроспоруд зустрічаються на глибині 0 – 4 м. від денної поверхні.
       Ґрунтові води належать до  слобомінералізованих, являючись агресивними до утримання бі - карбонатної лужності (лужна агресія).

                                           

Моніторингові дослідження гідрологічних споруд Запорізької ТЕС. Частина перша

Виконали: учні 8-10 класів ЕЗОШ №4
                                              Керівник: вчитель географії
                                                                 Мірошник Лариса Павлівна
 

Вступ
Запорізька ТЕС потужністю 3600 Мвт спроектована на установку 4 енергоблоків по 300 тис. кВт. Та 3 енергоблоки по 800 тис. кВт.
       Будівництво 1 черги (4 блоки по 300 тис. кВт.) розпочалося у 1969 р.
       Більшість гідрологічних споруд, до відповідності їх роботи, спроектовані і будувалися для повної потужності ГРЕС.
       

Науково-дослідницькі роботи

Енергодарська загальноосвітня школа I- III ступенів №4


Екологічна стежина 

«Від шкільного порогу до берегів Дніпра»



                                                     Керівник гуртка: Мірошник  
                                                     Лариса Павлівна
                                           Виконали робот: Гурток  
                                                    юннатів краєзнавців  
                                                    «Любисток»
          



         
       
                                          Щоб краще світ цей загадковий взнати,
                                           Свій рідний край потрібно шанувати.
                                           Його природу берегти щоднини,
                                           Як рідна мати дбає про дитину.

                                           Я зірвав квітку – і вона загинула.
                                           Я піймав метелика – і він помер у мене на долоні.
                                           І тоді я зрозумів, що торкнутися краси
                                           Можна лише серцем.
                                                 

I. Введення. Актуалізація теми
        Людина вже добре навчилася брати від природи «якнайбільше», прийшов час розумно співіснувати з нею, час раціонального використання і відтворення її багатства, час оберігати природні цінності всюди і завжди – це повинно закластися в душу дитини змалку.

Фотоматеріали




Оцінка стану водних об'єктів

Оцінка стану водних об'єктів

1. Показники якості води

Оскільки не існує єдиного показника, що характеризував би весь комплекс характеристик води, оцінка якості води ведеться на основі системи показників. Показники якості води поділяються на фізичні, бактеріологічні, гідробіологічн і хімічні. Іншою формою класифікації показників якості води є їх поділ на загальні і специфічні. До загального відносять показники, характерні для будь-яких водних об'єктів. Присутність у воді специфічних показників обумовлено місцевими природними умовами, а також особливостями антропогенного впливу на водний об'єкт.
До основних фізичних показників якості води відносяться:
Температура води. У водних об'єктах температура є результатом одночасної дії сонячної радіації, теплообміну з атмосферою, переносу тепла течіями, перемішування водних мас і надходження підігрітих вод із зовнішніх джерел. Температура впливає практично на всі процеси, від яких залежать склад і властивості води. Температура води виміряється в градусах Цельсия (°С).

План реалізації проекту

Планування реалізації проекту
Моніторингові дослідження стану водних об’єктів м. Енергодар

Лист з проханням

Лист з проханням про дозвіл на використання
для конкурсного проекту  „Intel® НАВЧАННЯ ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО”



10  березня 2014 рік

  
Шановна   Трусов С.В.


Звертається до Вас, Мірошник Л.П.., вчитель загальноосвітньої школи IIII ступенів №4 міста Енергодара  Запорізької області.  Я проводжу в класі навчальний проект за програмою „Intel® Навчання для майбутнього ” з використання комп’ютерних технологій в навчальному процесі. Ми б хотіли  використати ваші картосхеми до наукових робіт та в  учнівській публікації.
Чи належить вам авторське право на  ці картосхеми? Якщо так, чи можете Ви надати  мені дозвіл на їх використання? Безумовно, ми вкажемо ваш сайт в списку використаних ресурсів та будь яку іншу інформацію, яку Ви хотіли б включити, для захищення авторського права.  Дякую за вашу увагу.
                                    

Мірошник Лариса Павлівна,
вчитель ЕЗОШ № 4
міста Енергодара
Запорізької області

Адреса
 м. Енергодар , вул. Радянська 13-20, 
телефон: 0955136907


Ознайомлення


Вітаємо Вас на нашому блозі проекту  "Моніторингові дослідження стану гідрологічних об’єктів м. Енергодар".

          Водне середовище – невід’ємна  складова повноцінного людського життя, жива артерія нашої планети. Любе втручання людини спричиняє порушення природного балансу. Антропогенні водойми таять в собі велику небезпеку.
В нашому місті – це Прогулянковий канал на вулиці Набережній.  Виник як потреба часу – колишній піщаний кар’єр, для будівництва 4-5 мікрорайонів міста. Будівництво завершилось… Кар’єр заповнили водами Дніпра. Сьогодні місце відпочинку Прогулянковий канал – місце екологічного лиха. Вихід існує – завершити проект з будівництва каналу, шляхом сполучення його тупикової непроточної частини з річкою Дніпром. Виникне штучний острів, канал стане проточною водоймою, острів можна сполучити мостами з Набережною.
         Система штучних каналів ЗаТЕС представлена Підводящим каналом, Скидним, каналом обігріву. Найбільше екологічне навантаження на мікроклімат міста має технічний Підводящий канал ЗаТЕС.
         Наші відкриття.
         Дослідивши історичні карти та картосхеми Запорізької області, Кам’янко – Дніпровського району, ми з’ясували, що не зважаючи на величезне екологічне навантаження на місто – Енергодар,  єдине в Європі де споруджено дві найпотужніші в Європейському регіоні станції, більшої шкоди зазнає м. Нікополь. І причина полягає в історії спорудження Каховського водосховища. На місці сучасної ЗаТЕС, до будівництва Каховського водосховища, в Дніпро впадала річка Конка. Створивши водосховище затопили нижню течію р. Конка, але підводна течія річки збереглася і води від станцій міста Енергодар прямують прямісінько до м. Нікополь, враховуючи фізико-географічне положення об’єкта.