Енергодарська
загальноосвітня школа I- III ступенів №4
Екологічна стежина
«Від шкільного
порогу до берегів Дніпра»
Керівник гуртка: Мірошник
Лариса Павлівна
Виконали робот: Гурток
юннатів краєзнавців
«Любисток»
Щоб
краще світ цей загадковий взнати,
Свій
рідний край потрібно шанувати.
Його
природу берегти щоднини,
Як рідна мати дбає про дитину.
Я зірвав квітку – і вона загинула.
Я піймав
метелика – і він помер у мене на долоні.
І тоді я зрозумів, що торкнутися краси
Можна лише серцем.
Людина
вже добре навчилася брати від природи «якнайбільше», прийшов час розумно
співіснувати з нею, час раціонального використання і відтворення її багатства,
час оберігати природні цінності всюди і завжди – це повинно закластися в душу
дитини змалку.
Просвітницька мета: сприяти екологічній освіті
учнів та підвищенню екологічної культури населення.
Виховна мета: підвищити уміння
дітей-гуртківців виразно передавати свої
знання іншим, переконувати їх в необхідності бережливого ставлення до живої
природи.
Виробити навички екологічно грамотної
поведінки, свідомого ставлення до природи, формувати найважливіші якості
особистості - переконаність, що
спирається не лише на знання, але й на почуття, на життєвий досвід, свідоме
ставлення до природи.
II. Основна частина
Оглядові пункти.
Екологічна стежина «Від шкільного порогу
до берегів Дніпра» простягнулась на 12 км. Вона включає в себе 5 станцій, яскравих та
улюблених місць відпочинку місцевого населення. Екологічна стежина надає
можливість гуртківцям та учням нашої школи регулярно проводити спостереження за
природою краю, впливати на чистоту довкілля. Та надихає нас на виявлення
рідкісних видів рослин (понад 10 видів рослин Червоної книги), написання
віршів, створення картин.
1 Станція «Шкільний сад»
«Шкільний сад» - початок екологічної стежини, яка
започаткована з 2006 року, під час проведення практичних занять гуртка «Юннатів
краєзнавців» на тему «інвентаризація зелених насаджень школи». Гуртківці
провели облік існуючих зелених насаджень, визначили їх вік, екологічний стан.
Проводячи екскурсії для молодших школярів, діти-гуртківці склали вірші, щоб
більше зацікавити малюків у дбайливому ставленні до природи.
Площа шкільного подвір’я становить – 21814 м2, із них
на шкільний сад припадає 2024 м2 . Щороку сад
обновлюється зусиллями школярів та гуртківців, а також поповнюється видовий та
кількісний склад рослин ( зокрема у 2009 р. висаджено 43 дерева, 14 кущів). Підіймається
«Алея випускників».
Біля школи – сад:
Дикий виноград,
Вишня, глід, ольха,
Персики, верба,
Липа і бузок,
І сріблястий
лох,
Є платан,
катальпа,
Ясень є
звичайний,
І амурський бархат,
І кінський каштан…
Між берізок білих –
Кримська є сосна,
Робінія
біла,
Абрикосів
цвіт…
Діти
посадили в пам'ять юних літ!
Для пташок - домівка
Наш зелений сад.
На весні співають,
Пташенят ростять…
Відлетять у
вирій,
повернуться
знов.
Бо
гніздечка – пам'ять,
Пам'ять про любов.
(Автор віршів керівник гуртка).
2 Станція «Прогулянковий канал»
Місце знаходження вул. Набережна
Дата виникнення: 1972 р.
Під час будівництва у місті 3-4 мікрорайонів,
для планових робіт було використано піски з кар’єру безпосередньо прилягаючого
до житлової настройки. Початково планувалось продовжити лінію каналу і з’єднати
його з обох боків з Каховським водосховищем. Але роботи були припинені. В
подальшому територія затопленого кар’єру використовувалась населенням в
рекреаційних цілях, як Прогулянковий канал.
На сьогоднішній день канал бере початок
з Каховського водосховища і глухо закінчується з іншого боку. Слабка течія в
каналі існує за рахунок того, що на тупиковому його березі є водозабір для
поливу клумб міста.
Правобережна частина каналу проходить
вздовж парапету набережної міста, а на лівому березі знаходяться лісові
насадження на пісчаному ґрунті (соснові та мішані ліси).
Загальна довжина каналу 2,5 км .
Вже п’ять років поспіль ведуть спостереження за водами та
природою каналу гуртківці . Прогулянковий канал знаходиться поблизу нашої
школи, двічі на рік ми всією школою відвідуємо канал та прилеглий ліс під час
проведення днів здоров’я. І нам важко залишатися байдужими, коли бачимо, що на
природі побували губителі: вогнища, від яких у 2009р. лише на травневі свята
вигоріло 8 гектарів
лісу! Смітєзвалища, понівечені дерева,
масові купання, риболовля, миття авто! І одразу пригадується, що земля, на якій
горіло вогнище, лишається мертвою сім років, викинутий в природі лист паперу до
повного перегнивання буде лежати в лісі два роки, консервна бляшанка – 90
років, а політеленовий мішок – 200 років, скло – 1000 років!
Найзабрудненішою частиною каналу залишається «зона відпочинку»
- місцевий пляж., що простягнувся на 300 метрів , та тупий кінець каналу.
Результати досліджень Прогулянкового
каналу
Проводячи моніторинг, під час лабораторно-практичних
занять та екскурсій, кружкові виявили масові забруднення прибережної смуги.
Вода в Прогулянковому каналі має високий показник рН
(лужне середовище), про що свідчить наявність в ній синьо-зелених водоростей та
проявляється в цвітінні води. Для порівняння природна вода зазвичай, має слабо
лужну реакцію.
За аналізом води Прогулянкового каналу, значення рН
граничить з показниками норми (6,5-8,5) для відпочинку, заняттями спортом,
купання. Та придатні для господарсько-питного водопостачання. Максимальне
значення рН приходиться на весняно-літній періоди та становить: 8,3 на весні та
7,5 влітку, на більшості ділянок спостереження.
Вміст кисню коливається від 8,3 до 14 мг/л. Такий показник являється доказом забруднення водойму
мікроорганізмами, та сприяє процесам гниття водойму.
Під час спостережень було неодноразово виявлено пухлини
на тілі у риб-голок.
Зусиллями гуртківців в цьому півріччі очищено від сміття
масою в 160 кг ,
близько 900 м2 площі Прогулянкового
каналу.
Температурний режим води в каналі
змінюється в залежності від температури повітря, посезонно. Зміни температури
відбуваються зі збільшенням глибини замірів. На всіх ділянках температура
однакова, кожного сезону. Із заглибленням на 1 метр відбувається зниження
температури: восени на -3*С, взимку – 1*С ,
весною на 1*С.
Такі показники температурного режиму,
найімовірніше, пов’язані з малими розмірами водойму, слабкою течією, тепловим
ефектом міста.
3 Станція Відкритий Підводящий канал ЗаТЕС»
Технічна характеристика
Підводящого каналу ЗаТЕС
Введено в експлуатацію в 1972р.
Середня температура води:
влітку +24 градуси С
взимку +4 градуси С
загальна довжина – 3800 м
Розрахункові
розходи води – 15,0 м/с
Тип – открытий, самотьочний
Ґрунти
основи – піски
Позначка дна – на початку - 9,0 м ; в кінці - 8,75 м
Швидкість
течії води в каналі –
0,40-0,44 м/с
4 станція Каховське водосховище
Параметри
Каховського водосховища
На
дільниці спорудження ТЕС, Каховське водосховище має слідуючі параметри: ширина
– 5-11 км .
глибина середня
– 8 м .
глибина
максимальна – 13 – 14 м .
загальна площа водосховища – 2570 кв.км.
Режим рівня води.
По
даним спостережень за період 1958 – 1971 роки, середньорічний показник рівня
води дорівнює 15,23 м .
Перед
паводкове спрацювання водосховища становить 0,5 – 1,5 м . із зниженням рівня до позначки
14,2 м .
Найбільшим спрацюванням водосховища було у 1959 р. і досягло 2,5 м . Рівень водосховища при
цьому знизився до 12,8 м .
Спрацювання не є регулярним, так у 1961, 1962, 1965 – 1966 роках вона не
проводилось і рівень перед наповненням водосховища становив 14,4 – 15,9 м .
Заповнення водосховища паводочними
водами загалом закінчується в кінці травня.
Максимальна позначка рівня в період
весняної повіні за період спостереження 16,39м (1970 р.). Самий низький
зафіксований рівень 12,63 м
у 1958 р.
Розходи
води.
Гідрологічний режим Каховського
водосховища в значній ступіні залежить від режиму роботи Дніпрогесу та
Каховської ГЕС. Рівень режиму та течії визначаються величиною скидних витрат на
названих ГЕС. Найбільші середньодобові витрати через споруди Дніпрогесу
приходяться на квітень і змінюються в рамках 1500 – 6830 м3/сек., а по Каховській ГЕС – от 1180 до 7140 м3/сек. Мінімальні середньомісячні витрати води припадають
на серпень – грудень и дорівнюють: по Дніпрогесу 570 – 700 м3/сек.; по Каховській ГЕС затрати, як показують
спостереження, як правило нижчі, ніж на Дніпрогесі на 100 – 350 м/3сек. Середньомісячні затрати воду у вихідні дні
скорочуються до 10 – 75 м3/сек.
Течії.
Відзначені вище коливання скидних
затрат, а також ряд інших факторів, в вчасності, швидкість і напрямок вітру,
визначають режим течій у водосховищі. Систематичні спостереження за течіями
показали: в умовах розходів на гідровузлах (Дніпрогесу та Каховської ГЕС) в
рамках
200–500
м3/сек., в районах водозабірних
споруд ТЕС течії мають прямий напрямок тобто по течії і проти течії Дніпра зі
швидкістю 8 см/сек. Зміни течій можуть
проявлятись при нерівномірних скидних затратах ГЕС. Середня тривалість
зворотних течій 3 години в сутки при швидкості 3см/сек. Максимальна їх швидкість, 0,40 м/сек. У випадку накладки сильного західного вітру,
швидкість зворотних течій може збільшитися до 1,5 рази. Однак, при всіх
несприятливих умовах, тобто, виникнення зворотних течій, швидкість і тривалість
їх така, що проникнення теплої зворотної води до водозабору практично
неможливе.
Хвилі.
Утворення хвиль найбільшої висоти
пов’язане з північно-східним та східним вітрами, що впливають на ділянку
розміщення ЗаТЕС з боку найбільшого розгону – до 55м. В жовтні 1969р. в районі
водозабору спостерігалися хвилі висотою 2,8 м . при північно-західному вітрі із
швидкістю до
28 м/сек. В районі с .Іванівки хвилі сягали 3м.
Температурний режим
водосховища
Температурний режим води у водосховищі
визначається кліматичними факторами, вітром, течіями і в основному температурою
повітря. Співвідношення ходу температури води та повітря відзначається в
літній, осінній і зимовий сезони(додаток№2).
Найбільш
несприятливими в термічному відношенні є три літні місяці. В цей період, в
окремі дні температура води в поверхневому шарі може сягати +30 +31*С(липень
1970р.). Максимальна температура води на дні +25*С(1970р.).
В зв’язку з тим, що для технічного
водопостачання ЗаТЕС споруджено глибинні водозабори, інтерес представляє
розподіл температур води по глибині. В
умовах стратифікації з різністю температур між поверхнею та глибинним шаром від
0,5* до 1,5*С становить 8% тривалості
літнього періоду, а від 1,5*С до 6-8*С становить 22% літнього періоду. Умови
ізотермії, практично однакових температур поверхневих та придонних шарів становить
70% літнього періоду, визначав при вітрі швидкістю 5м/сек.
Льодотермічний режим Каховського
водосховища в районі розміщення ЗаТЕС вирізняється крайньою нестійкістю через
часті зміни погодних умов. Як наслідок за одну зиму можливе неодноразове чергування,
утворення та руйнування льодового покрову. Замерзання водосховища відбувається
у грудні-січні, відкриття в лютому-березні.
Безпосередньо в районі водозабору, в
період замерзання спостерігається
утворення як поверхневого так і внутрішнього льоду, по всій глибині при
температурі -4-8*С і швидкості вітру 12-20м/сек. Окрім того, в цьому районі відбувається значний
виніс льоду з вище лежачих ділянок водойми під дією вітру північно-східного
напрямку, що переважає в період замерзання. Середня багаторічна товща льоду
становить 32см.
Гідрохімічна характеристика
Каховського водосховища
Прийнявши
участь у проведені хімічних аналізів в лабораторії ЗаТЕС ми з’ясували, що вода
Каховського водосховища відноситься до гідрокарбонатного класу, групи
кальцієвих вод, має слабку лужну реакцію (рН =6,45-8,8).
Показники хімічного складу
води Каховського водосховища
Загальна
мінералізація 176-472 мг/л.
Переважна 250-350 мг/л.
Величина
гідро карбонатного іона в рамках 85-232
мг/л.
Сульфати 10-86мг/л, переважно 20-40мг/л.
Хлориди 10-36мг/л
Кальцій 23-62 мг/л
Магній 6-21 мг/ л
Нітрати 0,53-4,96 мг/л
Нітрити Т-0,34 мг/л
Окислення 8,4-22,7 мг/л
Жорсткість 2,1-4,6 мг/л
Гідробіологічна характеристика
водосховища
По
даним інституту Гідробіології, Каховське водосховище оцінюється як одне із
найбільш забруднених водоймів Дніпра.
В
мілководній ділянці Конки з глибинами 2-4 м . в період цвітіння збираються великі маси
водоростей, утворюються застояні зони, де спостерігається масовий мор риби. На
всьому водосховищі в мілководні роки -
несприятливий газовий режим.
Води водосховища багаті ресурсами
планктонного походження.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Арабаджи Загадки простої
води. – М.: «Знання»,
1973.- 95 с.
2. Гідроенергетика та комплексне
використання водних
Ресурсів під редакцією П.С. Не порожнього. – М.:
Енегровидавництво, 1982. –
560 с.
3. Колодін М. В. Економіка
прісних вод. – М.: Наука,
1985.-127 c.
4. Кутирін І.М. Охорона водних
ресурсів – проблема
сучасності. – Л.:
Гідрометеовидав, 1971. – 55 с.
5. Русинов О.А. Проблеми
Великого Дніпра. – К.:
«Знання»,1985. -12 с.
6.
Мапа м. Енергодар.
7.
Обласне управління освіти і науки.
Обласна станція
юннатів. Методичні рекомендації по вивченню якості води.
Впорядкував: Мішкіна Р.Б. м. Запоріжжя 2001р.
8. Пугал Н.А., Звєрєв І.Д., В.Н.Лаврова.
Екологічний
моніторинг. Газета «Біологія» (додаток до газети « Перше
вересня» №27,№29-31,34-36, 41, 47/1995; 4, 6, 7, 11,
12/1996
9.
Яковенко П.І. Використання та охорона підземних вод.
К.: Урожай, 1986. – 104 с.
Комментариев нет:
Отправить комментарий