среда, 26 марта 2014 г.

Моніторингові дослідження гідрологічних споруд Запорізької ТЕС. Частина друга

Розділ I

 Джерело водопостачання ЗаТЕС, характеристика  району.                       

    Джерелом технічного водопостачання Запорізької ТЕС служить Каховське водосховище на річці Дніпро, введене в експлуатацію у 1956 році і являється нижнім у каскаді Дніпровських водосховищ.
       ТЕС проектується на лівому випуклому березі центральної озерної ділянки Каховського водосховища, в 160 км. вище плотини Каховської ГРЕС та в 70 км. нищє м. Запоріжжя, в районі затоплених кінських плавень, у місця колишнього впадіння річки Конки в річку Дніпро.
       Гідрологічні споруди ТЕС розміщені на території 1-ї надпойменної піщаної тераси, із бугристим рельєфом. Незакріплені рослинним покривом еолові піски утворювали дюни та бархани різні за формою та розмірами: перевищення  вершин барханів над поверхнею котловин видування складало 246 м.
       Перед проектуванням ЗаТЕС в районі піщаних  барханів проведено посадку сосен.
       Ґрунтові води на ділянці гідроспоруд зустрічаються на глибині 0 – 4 м. від денної поверхні.
       Ґрунтові води належать до  слобомінералізованих, являючись агресивними до утримання бі - карбонатної лужності (лужна агресія).

                                           
                                                                                        
               Параметри Каховського водосховища

На дільниці спорудження ТЕС, Каховське водосховище має слідуючі параметри: ширина – 5-11 км.
                                глибина середня – 8 м.
                                глибина максимальна – 13 – 14 м.
                                загальна площа водосховища – 2570 кв.км.

                Характеристика водосховища та фізичні процеси

1.Режим рівня води.
По даним спостережень за період 1958 – 1971 роки, середньорічний показник рівня води дорівнює 15,23 м.
Перед паводкове спрацювання водосховища становить 0,5 – 1,5 м. із зниженням рівня до позначки 14,2 м. Найбільшим спрацюванням водосховища було у 1959 р. і досягло 2,5 м. Рівень водосховища при цьому знизився до 12,8 м. Спрацювання не є регулярним, так у 1961, 1962, 1965 – 1966 роках вона не проводилось і рівень перед наповненням водосховища становив 14,4 – 15,9 м.
       Заповнення водосховища паводочними водами загалом закінчується в кінці травня.
       Максимальна позначка рівня в період весняної повіні за період спостереження 16,39м (1970 р.). Самий низький зафіксований рівень 12,63 м у 1958 р.
2. Розходи води.
       Гідрологічний режим Каховського водосховища в значній ступіні залежить від режиму роботи Дніпрогесу та Каховської ГЕС. Рівень режиму та течії визначаються величиною скидних витрат на названих ГЕС. Найбільші середньодобові витрати через споруди Дніпрогесу приходяться на квітень і змінюються в рамках 1500 – 6830 м3/сек., а по Каховській ГЕС – от 1180 до 7140 м3/сек. Мінімальні середньомісячні витрати води припадають на серпень – грудень и дорівнюють: по Дніпрогесу 570 – 700 м3/сек.; по Каховській ГЕС затрати, як показують спостереження, як правило нижчі, ніж на Дніпрогесі на 100 – 350 м/3сек. Середньомісячні затрати воду у вихідні дні скорочуються до 10 – 75 м3/сек.
3. Течії.
       Відзначені вище коливання скидних затрат, а також ряд інших факторів, в вчасності, швидкість і напрямок вітру, визначають режим течій у водосховищі. Систематичні спостереження за течіями показали: в умовах розходів на гідровузлах (Дніпрогесу та Каховської ГЕС) в рамках
200–500 м3/сек., в районах водозабірних споруд ТЕС течії мають прямий напрямок тобто по течії і проти течії Дніпра зі швидкістю 8 см/сек. Зміни течій можуть проявлятись при нерівномірних скидних затратах ГЕС. Середня тривалість зворотних течій 3 години в сутки при швидкості 3см/сек. Максимальна їх швидкість, 0,40 м/сек. У випадку накладки сильного західного вітру, швидкість зворотних течій може збільшитися до 1,5 рази. Однак, при всіх несприятливих умовах, тобто, виникнення зворотних течій, швидкість і тривалість їх така, що проникнення теплої зворотної води до водозабору практично неможливе.
4. Хвилі.
       Утворення хвиль найбільшої висоти пов’язане з північно-східним та східним вітрами, що впливають на ділянку розміщення ЗаТЕС з боку найбільшого розгону – до 55м. В жовтні 1969р. в районі водозабору спостерігалися хвилі висотою 2,8 м. при північно-західному вітрі із швидкістю до
28 м/сек. В районі с .Іванівки хвилі сягали 3м. 
5. Температурний режим водосховища.
       Температурний режим води у водосховищі визначається кліматичними факторами, вітром, течіями і в основному температурою повітря. Співвідношення ходу температури води та повітря відзначається в літній, осінній і зимовий сезони(додаток№2).
Найбільш несприятливими в термічному відношенні є три літні місяці. В цей період, в окремі дні температура води в поверхневому шарі може сягати +30 +31*С(липень 1970р.). Максимальна температура води на дні +25*С(1970р.).
       В зв’язку з тим, що для технічного водопостачання ЗаТЕС споруджено глибинні водозабори, інтерес представляє розподіл температур  води по глибині. В умовах стратифікації з різністю температур між поверхнею та глибинним шаром від 0,5* до 1,5*С  становить 8% тривалості літнього періоду, а від 1,5*С до 6-8*С становить 22% літнього періоду. Умови ізотермії, практично однакових температур поверхневих та придонних шарів становить 70% літнього періоду, визначав при вітрі швидкістю 5м/сек.
       Льодотермічний режим Каховського водосховища в районі розміщення ЗаТЕС вирізняється крайньою нестійкістю через часті зміни погодних умов. Як наслідок за одну зиму можливе неодноразове чергування, утворення та руйнування льодового покрову. Замерзання водосховища відбувається у грудні-січні, відкриття в лютому-березні.
       Безпосередньо в районі водозабору, в період замерзання спостерігається  утворення як поверхневого так і внутрішнього льоду, по всій глибині при температурі -4-8*С і швидкості вітру 12-20м/сек. Окрім того, в цьому районі відбувається значний виніс льоду з вище лежачих ділянок водойми під дією вітру північно-східного напрямку, що переважає в період замерзання. Середня багаторічна товща льоду становить 32см.

 

Гідрохімічна характеристика Каховського водосховища


Прийнявши участь у проведені хімічних аналізів в лабораторії ЗаТЕС ми з’ясували, що вода Каховського водосховища відноситься до гідрокарбонатного класу, групи кальцієвих вод, має слабку лужну реакцію (рН =6,45-8,8).



Показники хімічного складу води Каховського водосховища

                                                                     
Загальна мінералізація     176-472  мг/л.
Переважна                          250-350 мг/л.
Величина гідро карбонатного іона  в рамках 85-232 мг/л.
Сульфати                             10-86мг/л, переважно 20-40мг/л.
Хлориди                               10-36мг/л
Кальцій                                 23-62 мг/л
Магній                                  6-21 мг/ л
Нітрати                                 0,53-4,96 мг/л
Нітрити                                 Т-0,34 мг/л
Окислення                              8,4-22,7 мг/л
Жорсткість                            2,1-4,6 мг/л


                Гідробіологічна характеристика водосховища


По даним інституту Гідробіології, Каховське водосховище оцінюється як одне із найбільш забруднених водоймів Дніпра.
       В мілководній ділянці Конки з глибинами 2-4 м. в період цвітіння збираються великі маси водоростей, утворюються застояні зони, де спостерігається масовий мор риби. На всьому водосховищі в мілководні роки -  несприятливий газовий режим.

       Води водосховища багаті ресурсами планктонного походження.   

Комментариев нет:

Отправить комментарий