Моніторингові дослідження гідрологічних споруд Запорізької ТЕС. Частина перша

Виконали: учні 8-10 класів ЕЗОШ №4

                                              Керівник: вчитель географії

                                                                 Мірошник Лариса Павлівна

 

Вступ

Запорізька ТЕС потужністю 3600 Мвт спроектована на установку 4 енергоблоків по 300 тис. кВт. Та 3 енергоблоки по 800 тис. кВт.

       Будівництво 1 черги (4 блоки по 300 тис. кВт.) розпочалося у 1969 р.

       Більшість гідрологічних споруд, до відповідності їх роботи, спроектовані і будувалися для повної потужності ГРЕС.

       

Тільки насосні станції циркулятивного водопостачання №1, №2 із трубопроводами та водозабірні споруди №1 і №2 проектуються і будуються в дві черги. Коригування проектного завдання виконувалося в відповідності із завданням Міненерго СССР, затвердженим зам. Міністра Фалалеевим пп. 22. 12. 1971р. в зв’язку із зміною видів топлева для блоків потужністю по 800 тис. кВт.

       По гідрологічним спорудам необхідність коригування  практичного завдання полягала в тім, що до початку випуску робочих креслень було виконано великий обсяг натурних досліджень Каховського водосховища, а також проведено цілий ряд науково-дослідницьких робіт з моделюванням найбільш відповідальних споруд та вузлів.

       Одночасно велися пошуки кращих та найбільш економічних рішень. Внесено поправки до проектувань 1976 року. Це в першу чергу стосується водозабірних споруд та пристанційних вузлів. На 1.06.1972 р. по всім гідротехнічним спорудам окрім насосної станції №2 з трубопроводами та водозабірної споруди №2, видані робочі креслення, більшість споруд будуються.

       На протязі 1969 -1970 та частково 1971 р. були проведені науково-дослідницькі роботи по гідротехнічним спорудам ЗаТЕС, дослідження Каховського водосховища, моделювання, підрахунки та прогнозування.

Було відмічено виключну цінність виконаних робіт, враховуючи, що результат досліджень має велике значення не лише для ЗаТЕС, але і для інших об’єктів, водопостачання яких здійснюється із великих водосховищ.

Актуальність теми. Водозабірні системи та канали Запорізької ТЕС унікальні, до їх проектування та створення були залучені значні наукові центри, але втручання будівників порушило баланс природного середовища.

Після введення в експлуатацію ЗаТЕС, а також Каховського

та Верхньорогачинського зрощувальних каналів у водосховищі відбулися значні зміни режиму течій, рівня води, терміки.

 З метою оцінки цих змін необхідні натурні дослідження режиму водосховища в нових умовах.

Мета нашої роботи: дослідити системи технічного водопостачання , ознайомившись з умовами забору та скиду води на прикладі найпотужнішої в Європі станції - Запорізької ТЕС. Сприяти покращенню навколишнього середовища нашого міста шляхом контролю поверхневого джерела водопостачання ЗаТЕС – Каховського водосховища та Підводящого каналу. Ознайомлення із гідрологічними спорудами ЗаТЕС, їх впливом на навколишнє середовище, мікроклімат міста. 

Склад води гідрологічних споруд ЗаТЕС визначається сукупністю фізико-географічних умов: кліматом місцевості, рельєфом території, ґрунтовим покриттям, характером рослинності і діяльністю людини, регулюванням стоку та будівництвом гідрологічних споруд.  

Для Підводящого каналу характерна: мала мінералізація, зміна складу води під дією гідрометеорологічних умов і біологічних процесів.

Особливістю Підводящого каналу, являються сезонні коливання складу води, що особливо чітко проявляються в зміні таких показників її якості, як колір, мутність, рівні Рн, жорсткість, температура. 

Попадання в досліджувані штучні гідрологічні споруди ЗаТЕС відпрацьованих, талих та дощових вод приводить до різкого збільшення кількості звішених речовин, бактеріального забруднення та цвітіння води. Одночасно зменшується кислотність та жорсткість води. Сезонні зміни температури суттєво впливають на інтенсивність біологічних процесів у воді, тобто і на її якість.        

Виражена залежність складу і властивості води від характеру господарської діяльності водойми і суттєвих сезонних коливань якості води приводить до необхідності постійного контролю над санітарним станом штучно створених промислових водойм, визначають порядок контролю.

Вода в наших відкритих водоймах далека від ідеальної. В пробах, проведених в лабораторії СЕС (Санітарно Епідеміологічної Станції), виділяється велика кількість лактозопозетивних кишкових паличок. І хоча показники забруднення перевищують норму (9-15 тисяч кишкових паличок на літер води при нормі 5 тисяч на літер), вони все ж не досягають критичного порогу небезпеки, визначеної в кількості 25 тисяч кишкових паличок на літер води, тому ведуться міри по забороні експлуатації штучних водойм, з боку СЕС.

Та не зважаючи на заборону місцеве населення продовжує використовувати канали як місце відпочинку, купання, ловлі риби та миття авто.

Таким чином, наряду з науковим та пізнавальним інтересом, наша робота має практичне значення, бо це одиничні в місті регулярні незалежні громадські спостереження за станом прісних штучних водойм та активна пропаганда, і роз’яснювальна робота серед учнівської молоді. 

Порядок контролю над станом штучних водойм, а зокрема Підводящого каналу За ТЕС полягає в періодичних дослідженнях, що проводяться з цілю комплексної оцінки якості води.

В своїй роботі, ознайомившись з водними спорудами ЗаТЕС, ми керуємося візуальним методом дослідження стану води, прибережної зони, зон відпочинку, антропогенного навантаження. Методом фізико-хімічного дослідження: відбору проб води; визначенням водневого показнику (рН); визначенням прозорості води; виявленням запаху та сили запаху води. Хімічні аналізи проб води проводилися в хімлабораторії станції.